До ювілею І.Г. Ткаченка

Без названияІва́н Гу́рович Ткаче́нко (5 лютого 1919 — 26 серпня 1994) — український педагог. Герой Соціалістичної Праці (1971). Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Член Президії Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Кандидат педагогічних наук.

Іван Гурович Ткаченко знаний в Україні і поза її межами як талановитий учитель, кандидат педагогічних наук, доцент, керівник педагогічного колективу Богданівської середньої школи №1 Знам’янського району на Кіровоградщині. З його ім’ям асоціюються плідні результати в трудовому вихованні учнівської молоді, гармонійне поєднання морального, інтелектуального і трудового виховання, досягнуті педагогічним колективом в 50-70-ті роки ХХ ст. Протягом 35 років він був директором однієї з кращих шкіл України і колишнього Союзу. Його досвід управлінської діяльності, роботи з керівниками шкіл області має неоціненне значення для сьогоднішнього директорського корпусу.

Народився Іван Гурович Ткаченко 6 лютого 1919 року у селі Цибулеве, що на Знам’янщині. З 1934 р. навчався на робітфаці педагогічного інституту у Зінов’євську (Кіровограді).

Без названия (2)З 1935 року — студент і викладач фізики Кіровоградського педагогічного інституту, директор школи сільської молоді, учитель математики Богданівської середньої школи Знам’янського району Кіровоградської області.

З 1937 року був направлений директором Богданівської вечірньої школи.

У період Другої світової війни був членом підпільно-диверсійної групи імені Богдана Хмельницького.

У 1944-1982 роках працював директором Богданівської середньої школи імені Леніна. Вже в 1945 році, через рік після призначення директором, І. Г. Ткаченко обирається науковим кореспондентом Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Значна увага приділялася ним трудовому вихованню молоді, він став одним з перших у Радянському Союзі ініціаторів організації учнівських виробничих бригад і комсомольсько-молодіжних таборів праці і відпочинку. Учнівська виробнича бригада Богданівської школи була створена в 1957 році на економічній основі колгоспу «Батьківщина».

У 1960 році творча діяльність богданівського директора була відзначена орденом Леніна. В березні 1962 року йому було присвоєне звання «Заслужений учитель Української РСР».

1970 року був керівником школи передового досвіду директорів шкіл Кіровоградської області. Він один із перших ініціаторів організації учнівських навчально-виробничих бригад і комсомольсько-молодіжних таборів.

1971 року Ткаченку надано звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

1973 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук.

Нагороджено медалями «За трудову відзнаку», імені Надії Крупської, імені Антона Макаренка, бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.

З 1982 року до останніх днів свого життя Іван Ткаченко працював доцентом кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Досвід роботи учнівської бригади було узагальнено Міністерством освіти УРСР і видано для шкіл республіки як методичний лист. У 1965 році педагогічна діяльність І.Г.Ткаченка відзначається медаллю А.С.Макаренка.

Протягом ряду років І.Г.Ткаченко напружено працював над дисертаційним дослідженням на тему «Шляхи і методи вдосконалення політехнічного навчання і трудового виховання старшокласників сільської школи» (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник УНДІП І.А.Винниченко). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук була захищена у 1973 році УНДІП.

У 1971 році у видавництві «Радянська школа» була видана його монографія «Трудове виховання старшокласників», яка стала логічним результатом експериментальних досліджень та була відзначена республіканською премією Педагогічного товариства УРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 липня 1970 року І.Г. Ткаченку було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

І.Г.Ткаченко заслуговує на звання видатного українського педагога-вченого, новатора другої половини ХХ століття, ідеї якого були переважно новими і прогресивними, значна частина яких втілена в життя. І.Г.Ткаченко був одним з однодумців і соратників В.О.Сухомлинського і залишив помітний слід в педагогічні й теорії і практиці України, в його педагогічній спадщині сучасні освітяни заходять чимало корисного у справі розробки і творчої реалізації концептуально-теоретичних і практичних проблем української школи початку ХХІ століття та підвищення професійної майстерності.

Статтю підготовлено за матеріалами дисертації А. Б. Іванка

Вшанування пам’яті Івана Гуровича Ткаченка:
  • На приміщенні Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка встановлено меморіальні дошку.
  • У 2004 році Богданівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. було присвоєно ім’я Івана Гуровича Ткаченка.
Без названия (1)Музей Івана Гуровича Ткаченка при ОНЗ “Богданівська ЗШ І-ІІІ ступенів імені І.Г.Ткаченка”